Спікер: Оксана Сенаторова – кандидатка юридичний наук, доцентка кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, засновниця Центру міжнародного гуманітарного права і перехідного правосуддя, експерт з міжнародного гуманітарного, міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини.
Під час вебінару Оксана Сенаторова планує розкрити основні елементи воєнних злочинів, висвітлити змістовні норми міжнародного гуманітарного права та пояснити дію загальних принципів кримінальної відповідальності за воєнні злочини. Окрема увага буде приділена таким категоріям воєнних злочинів, які за звітом Прокурора МКС, імовірно мали місце в ситуації збройного конфлікту на території України починаючи з лютого 2014 року.
Попередня реєстрація на вебінар за посиланням: https://forms.gle/VbavJ7pca8N7UqrA7 до 15.00 04 червня 2020 року.
Сьогодні Україна має власний 6-річний досвід війни, практику національного розслідування міжнародних злочинів та співробітництва з Міжнародним кримінальним судом, але, на жаль, рівень розуміння тематики залишається досить низьким.
Проблемою також є те, що Україна досі не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС), хоч з моменту його прийняття минуло більше 20 років. Сьогодні на заваді ратифікації стоять невігластво і уявний страх деяких можновладців. Та варто розуміти, що Україна подала вже дві декларації про визнання юрисдикції МКС і, якщо той розпочне розслідування, відсутність ратифікації не зашкодить переслідуванню винних осіб незалежно від їх громадянства, однак може ускладнити процес співробітництва України з Судом.
У зв’язку з комплементарністю юрисдикції МКС наша держава має пріоритет розслідування і кримінального переслідування за воєнні злочини, вчинені під час збройного конфлікту, що почався у лютому 2014 р. зі вторгнення збройних сил РФ на територію України. За ст. 1 Женевських конвенцій 1949 р. на Україні лежить обов’язок забезпечувати дотримання норм міжнародного гуманітарного права і притягувати осіб, винних у воєнних злочинах, до кримінальної відповідальності. Задля цього необхідно уніфікувати кримінальне законодавство відповідно до існуючих міжнародних норм і судової практики, постійно підвищувати фаховий рівень юристів, які займаються кримінальним переслідуванням воєнних злочинів та максимально широко розповсюджувати знання про основні положення міжнародного гуманітарного права.
